Наукові назви: Dipsacus fullonum, Dipsacus sativus, Dipsacus asperoides
Назва в китайській медицині: 续断, Xu Duan
Фото рослини на першому році зростання:
Фото рослини на другому році зростання:
В лікуванні лайм-бореліозу застосовують коріння рослини.
Ворсянка - рід квіткових рослин родини жимолостевих. Рід складається з близько 15 видів високих трав'янистих дворічних (або рідше багаторічних) рослин, що виростають висотою до 1-2.5 метра. Рослина розповсюджена в Європі, Азії та північній Африці.
Латинська назва роду (Dipsacus) походить з грецького слова "dipsa", що означає "спрага" і пов'язане з чашоподібним формуванням безчерешкових листків, що з'єднуються біля стебла, і в яких збирається дощова вода. Назва ж "ворсянка" походить від застосування сухих шишок рослини в текстильній промисловості при ворсуванні шерстяних тканин. Так само і назва "черсак" походить від дієслова черсати, що значить чесати, шкребти. В Криму Dipsacus sativus вирощують на промислових плантаціях.
В чашоподібних розетках, що утворюються листками біля стебла може накопичуватись дощова вода. Це може бути стратегією захисту рослини від комах, що повзають по стеблу і харчуються соком рослини. Френсіс Дарвін (син Чарльза Дарвіна) досліджував ворсянку на предмет хижацтва. Є теорія, що рослина використовує поживні речовини з потонулих комах для своєї користі. Наразі ця теорія не є доведеною і в ботанічному середовищі ведуться стосовно цього дискусії.
Насіння рослини є важливим джерелом їжі зимою для деяких птахів. Любителі птахів часто сіють ворсянку в своїх садах, щоб зимою мати змогу подивитись на птахів, які прилітають поласувати насінням.
Dipsacus fullonum (інша назва Dipsacus Sylvestris) в англомовній літературі відомий більше під назвою Fuller's Teasel, а в українській як Ворсянка лісова, або Ворсянка дика. Щоправда часто ці назви застосовують до трошки іншого підвиду, який культивується - Dipsacus sativus. Рідними регіонами цього виду є Євразія та північна Африка, але зараз зустрічається і в південній Африці, обидвох Америках, Австралії та Новій Зеландії, куди рослина потрапила як інвазивний вид і часто вважається там шкідливою, оскільки формує великі площі монокультури, витісняючи місцеву флору. В Словакії у 2003-2004 роках досліджували використання двох видів моху і сім видів комах для регулювання кількості ворсянки.
Висушені суцвіття (шишки) цього виду кріпились до текстильних веретен, коліс і барабанів, щоб підіймати ворс на тканинах (здебільшого шерстяних). В 20 столітті шишки ворсянки замінили металевими щітками, які більш рівномірні по структурі і не потребують постійної заміни, як цього потребували суцвіття ворсянки, які швидко зношуються в таківй роботі. Але зараз деякі люди, що займаються ткацьким ремеслом з вовною, продовжують використовувати ворсянку і кажуть, що результат від неї кращий за фабричний. Зокрема, коли шишку ворсянки прикладуть з надлишковою силою до тканини, то поламаються шипи на шишці, а тканина лишиться цілою, в той час як при застосуванні метелевих щіток - тканина порветься.
Ворсянку деколи садять в якості орнаментальної рослини, а висушені шишки використовують флористи.
Dipsacus asperoides (або Dipsacus asper) є видом ворсянки поширеним в Китаї, та Японії (деколи ще називають японською ворсянкою). В китайській традиційній медицині цю рослину називають Xu Duan. Це багаторічна рослина і в медицині використовують її коріння. Більшу частину цього виду ворсянки заготовляють в наступних провінціях Китаю: Хубей, Сичуань, Юннань.
Фото цієї рослини:
Ворсянка має наступні лікувальні якості: анальгезуючу, сповільнює старіння, полегшує і бореться з артритами, антиканцерогенну, антиоксидативну, діуретичну, тонізуючу.
Тонізує печінку і нирки, зміцнює кістки і зв'язки, покращує циркуляцію крові, запобігає викидням. Призначають при болях в колінах і попереку, в'ялості і атрофії в нижніх кінцівках через проблеми з нирками та печінкою, щоб усунути артралгію, при спазмах та застої крові. Також призначають при імпотенції, передчасній еякуляції, сперматореї, енурезі та частих сечовипусканнях, викликаних хронічними проблемами з нирками, хоча при цих симптомах ця рослина не є головною і призначається як допоміжна.
Дозування в китайській медицині: 6-20 грам в день, здебільшого в вигляді відварів.
В західній школі гербалістики застосовують спиртові настоянки ворсянки. Через те, що в Європі поширені Dipsacus fullonum і Dipsacus sylvestris - історично використовують їх. Але азійський вид Dipsacus asperoides має схожі складники і застосовується в Азії. Заготовляють коріння дворічної ворсянки восени після першого року зростання, коли концентрація корисних лікувальних речовин в корінні максимальна. Також можна викопувати коріння зимою або ранньою весною після першого року, поки рослина ще не дала весняні паростки. Коріння після другого року життя рослини - не є ефективним. Часто люди не знаючи цього, роблять настоянку з такого задеревянілого дворічного коріння і потім кажуть, що ворсянка їм не допомогла.
Щоб зробити настоянку, коріння миють, ріжуть на малі частинки, засипають в чисту скляну тару і заливають горілкою або іншим алкоголем з високим вмістом спирту. Настоянка має витримуватись 3 тижні при кімнатній температурі.
Також застосовуються відвари коріння ворсянки.
В частини хворих вживання настоянки ворсянки може викликати реакцію Герцгеймера.
Ворсянка не входить в протокол Бухнера длі лікування Лайму, але застосовується окремо або в поєднанні з ним. Хорошим джерелом інформації по лікуванню бореліозу ворсянкою є книга "Healing Lyme Disease Naturally" авторства Woof D. Storl, де всебічно розповідається про властивості і застосування цієї рослини, а також про історію лікування хвороб спричинених спірохетами.
Нема однієї стандартної схеми по вживанню ворсянки. По Matthew Wood настоянку потрібно приймати 3-4 тижні, по 3 краплі тричі на день. Потім повторні короткі курси щомісяця по три дні, протягом наступного року. Таке дозування є доволі низьким.
Інша схема застосування: почати з малої дози в 3 краплі тричі на день, потім щодня збільшувати по 1 краплі, тобто 4 краплі тричі в день на другий день, 5 х 3 на третій день, і т.д. Продовжувати поки не досягнеться доза в 30 крапель тричі на день і потім поступово зменшувати по краплі в день поки доза знову не дойде до 3 крапель тричі в день.