Наукова назва: Isatis Indigotica, Isatis Tinctoria
Назва в китайській медицині: Ban Lan Gen 板藍根
Входить до протоколу Бухнера по лікуванню мікоплазми і бартонели. В протоколах функція цієї рослини - антибактеріальна.
Вид рослин з родини Капустяні, яка включає такі рослини як капуста, капуста броколі, брюсельська капуста. З цієї причини деяким людям смак настоянки кореня ісатіса схожий на зіпсуту капусту.
В цьому роді перебуває десь від 30 до 80 видів. Найбільш часто в медицинських цілях використовується Isatis tinctoria (по всьому світу), Isatis indigotica поширено використовують в Китаї, Isatis costa - в Пакистані, Isatis cappadocica в Ірані, а також інші види в інших місцях.
В Китаї, де найдовша історія застосування цієї рослини, традиційно ісатіс застосовувався в вигляді відвару. Прийом алкогольних настоянок до недавнього часу був невідомим, хоча китайці і японці вивчали активність алкогольних екстрактів протягом кількох десятиліть. Ісатіс рідко використовують як мононастоянку, а зазвичай комбінують з настоянками інших трав. Якщо ви плануєте використовувати лише ісатіс окремо, то подумайте над тим, щоб приймати у вигляді відвару, як це роблять традиційно китайці. (Я не думаю, що капсули або таблетки будуть ефективними; по них нема клінічних даних і я не бачив ефекту від такого прийому в своїй практиці).
В традиційній китайській медицині вважають, що коріння і листя мають різний лікувальний ефект. Більшість людей в США, хто робить настоянку, беруть для неї коріння. Але листя є кращим за коріння засобом від інфекцій верхніх дихальних шляхів, вони є частиною рослини з найкращими антивірусними властивостями.
Я погоджуюсь з багатьма практиками, які виявили, що листя краще працює при гострій формі захворювань, а коріння - при хронічній формі. Коріння здається краще модулює імунну динаміку, підвищує імунну відповідь, і послаблює запалення. Коріння також має багато антивірусних сполук. Воно також має найбільш виражені антибактеріальні властивості. Найкраще як на мене формулювання настоянку: 2 частини листя, 1 частина коріння.
Перед тим, як робити з листя настоянку - їх треба висушити, свіжі використовувати не можна. На додачу, їх ще треба нагріти (як і коріння) для кращої екстракції полісахаридів. (Не дарма китайці так роблять вже пару тисяч років). Розчин води і спирту не повинен містити надто багато алкоголю, бо більшість сполук розчинні в воді. Спирту повинно бути трохи, щоб розчинити речовини, які водою не розчиняються і щоб настоянка могла довго стояти і не псуватись.
Використовуйте пропорцію 1 частина рослинної сировини на 5 частин розчину спирту і води. Міцність алкоголю має бути 25%. Бажано брати дві частини листя і одну частину коріння.
В профілактичних цілях: 30 крапель до 6 раз на день.
При гострій формі інфекцій: 1 чайна ложка до 10 раз на день.
Китайці використовують досить високе дозування, як і завжди, коли порівнювати з західним підходом. Відвар кореня: 10-30 грам коріння кипʼятити 30 хвилин. Пити по одній чашці тричі на день, не довше ніж 3 тижні. Відвар листя: 9-15 грам, кипʼятити 30 хвилин, пити по одній чашці тричі на день (при гострих інфекціях 60-120 грам).
Ще раз, я не вважаю, що це дієвий спосіб лікування ісатісом. Всі дослідження показують, що найбільш ефективним є нагрів в воді і відвар. Але, якщо в вас є лише таблетки чи капсули, то 200 міліграм тричі на день. При гострих інфекціях 2 грами в день.
Листя: Деколи нудота, рідко - блювання. Коріння: рідко алергічні реакції, кропивʼянка, ціаноз обличчя, задишка - але всі ці реакції були на внутрішньомʼязові інʼєкції, нема даних про такі реакції на пероральний прийом.
Тим не менше, треба бути обережним при довготривалому прийомі. Зазвичай, вам не потрібно приймати ісатіс довше ніж 3 тижні. Цього має бути достатньо, щоб справитись з вашими проблемами, особливо, якщо приймаєте ісатіс з іншими антивірусними. Рослина може викликати почуття ознобу якщо приймати довше за три тижні. За деяких обставин довготриваліший прийом може призвести до відчуття слабкості, легкого головокружіння, і дивного відчуття в кістках. Припинення прийому рослини виправить все це за кілька днів. Ісатіс не можна використовувати людям на діалізі, або тим, в кого діагностовано ниркову недостатність, оскільки високі дози або довготривалий прийом можуть негативно вплинути на нирки.
Ісатіс працює синергічно з антибіотиками і противірусними вакцинами, посилюючи дію обох. Ісатіс може спотворювати аналізи на вимірювання вмісту білірубіна.
Як антивірусний засіб шмрокого спектру, ісатіс має пряму віруцидну дію, сповільнює реплікацію вірусів, інгібує прикріплення вірусів до клітин, інгібує вірусну нейрамінідазу, інгібує RANTES. Ісатіс є імунним стимулятором, протизапальниим, жаропонижаючим, протиалергенним, антиоксидантом, протигрибковим, антибактеріальним, протипаразитним, протипухлинним.
Ісатіс є противірусною рослиною широкого спектру. Він активний проти вірусів грипу А і B (різні штами H1N1, а також H6N2, H7N3, H9N2), SARS коронавірусу, вірусу Коксакі, рубелли, вірусних бронхітів, аденовірусу 3 типу, кору, паротиту, вірусу Епштейна-Бара, гепатиту B, вірусу герпесу 1 типу, цитомегаловірусу, HFRS, вірусу Ньюкасла.
Ісатіс має також деяку протимікробну активність щодо: Staphylococcus aureus, Toxoplasma gondii, Plasmodium falciparum, Leishmania spp, Pseudomonia aeruginosa, Trichophyton schoenleinii, Aspergillus niger, Candida albicans, Trichophyton simii, E. coli, Salmonella spp, Fusarium oxysporum, Microsporum fulvum, Clostridium difficile.
Ісатіс любить напівпосушливі, лужні, збіднілі грунти з помірною кількістю води, щоб не засихати, але без надмірного поливу. Якщо ви посадите його і будете поливати щедро, то рослина буде соковита і міцна, більше схожа на броколі. Ісатіс має дуже низькі вимоги по вмісту азоту в грунті. Легко проростає з насіння в добре освітлених сонцем місцях. Сійте його весною або восени. Витримує холод до -34 градуси цельсія. Не любить тінь. Може рости від 0 до 3500 метрів на рівнем моря. Толерує солонувате повітря і підсолені грунти.
Зазвичай для лікувальних цілей берутть лише листя або коріння, стебла викидають, так само як і квіти. Насіння швидше за все має дуже потужний лікувальний потенціал, але чомусь до сих пір дослідження не проводились. Насіння містить велику кількість різноманітних жирних кислот і дуже високий рівень протипухлинних речовин glucobrassicin, neoglucorassicin і glucobrassicin-l-sulfonate. Листя і коріння мають різні медицинські властивості, тому зберігайте їх окремо.
Коріння слід збирати восени першого року, або навесні другого року. Чистіть і нарізайте коріння поки вони ще свіжі. Потім розкладайте на підносі і сушіть на сонці в теплому місці.
Традиційно листя збирають перед цвітінням рослини, дають їм підсушитись на сонці кілька днів, а потім досушують вже в приміщенні. Найбільша кількість tryptanthrin-у продукується під час сушіння при температурі 40℃C
Упаковуйте коріння і листя роздільно, в пластикові пакети, після повної просушки. Зберігайте в пластикових контейнерах в темному місці. Листя буде придатним до вжитку протягом кілької років. Коріння буде служити ще довше.
В листі ісатіса було ідентифіковано більш ніж 65 нелетких сполук: алкалоїди, флавоноїди, жирні кислоти, порфірини, лігнани, каротеноїди, глюкозинолати і циклогексенони. А також 70 летких сполук: кислоти, спирти, альдегіди, етери, ароматичні альдегіди, фурани, ізотіоціанати, тіоціанати, нітрили, терпени. Ізотіоціанати складають більше 40% всіх летких фракцій.
Також ісатіс містить індикан, ісатін, ісатізін А, індірубін, бісіндіготін, кампферол, індиготин, епігоітрин, ісатінон А і В, трізіндолін, саліцилову кислоту, бензоінову кислоту, та багато інших речовин.
Ісатіс використовується як лікарська рослина в Азії вже більш ніж тисячу років, і культивувався в різних локаціях ще з часів Неоліту задля використання як текстильного барвника, барвника для малюнків на тілі, чорнил і ліків. Він широко культивувався по всій Європі ще до раннього 20го століття, коли синтетичні хімічні барвники замінили природні джерела фарбників індиго. Залишки торгових яток, де продавали фарбники з ісатіса знаходили в стародавніх поселеннях вікінгів. Також деколи тканини для обгортання єгипетських мумій фарбували ісатісом. Рослини, які мають здатність фарбувати в глибокий синій колір були рідкісні в стародавні часи і тому високо цінувались.
В Китаї ісатіс використовуюь вже тисячі років. Листя ісатіса там називають daqingye, а корінь називають banlan'gen; вважається, що це схожі, але трохи різні за дією субстанції, які мають трохи різну дію. Але є одна проблема і інтерпретації текстів з традиційної китайської медицини щодо використання ісатіса: чотири різні рослини в них позначаються назвою daqingye, і дві різні рослини значаться як banlan'gen. Всі ці різновиди ісатіса використовують взаємозамінно і в ранніх клінічних дослідженнях не робили чіткого опису, який саме різновид приймає в них участь. В пізніших дослідженнях вже більше приділяли уваги цьому аспекту.
Листя (daqingye) використовують як протизапальне, детоксикант, для заспокоєння лихоманки. Вважають, що ісатіс є специфічним засобом для грипу, лихоманки і застуд, фаринголарингіту, паротиту, енцефаломенінгіту, енцефаліту В, карбункулів. Ваажається хорошим засобом при головних болях і коли болить горло. Корінь має здатність збивати температуру, є детоксикантом і протизапальним. Також його використовують при кон'юнктивіті, фарингіті, макулярному висипанні і паротиті (свинці).
Також китайці успішно використовували відвар листя ісатіса при лікуванні SARS коронавірусу кілька років тому.
Ісатіс має довгу історію застосування в якості лікарської рослини в Європі, щонайменше починаючи аж з 5го сторіччя до нашої ери. Гіпократ рекомендував цю рослину для лівання ран, язв, і геморою. Гален і пліній також її рекомендували. В пізньому середньовіччі ісатіс використовували при укусах змій, пораненнях і запаеннях. Порівняно недавно ця рослина виникла в сучачній західній фітопрактиці заідяки своїм противірусним властивостям. Наразі, американські гербалісти не дуже доре розуміють, як її використовувати, попри те, що ісатіс став інвазивною рослиною в Сполучених Штатах. І навіть ті, хто використовує ісатіс, часто роблять це неправильно. Більшість використовують рослину як таблетки чи капсули, хоча водні екстракти є суттєво ефективнішими за алкогольні настоянки чи порошки.