Наукова назва: Sida Acuta
Назва в китайській медицині: Huang Hua Ren, Yellow Twist, 黄花稔
Входить до протоколу Бухнера для лікування мікоплазми/уреаплазми.
Входить до протоколу Бухнера для лікування коінфекції бартонелли.
Входить до протоколу Бухнера для лікування коінфекції бабезії.
Сама рослина виглядає так:
В лікуванні лайм-бореліозу застосовують як наземну частину рослини, так і коріння:
Під час захворювань бартонеллою, бабезією та деякими мікоплазмами дуже важливим є захист еритроцитів (червоних кров'яних тілець), в яких ці мікроорганізми розмножуються і руйнують. Основною рослиною для такого захисту є Sida Acuta або її найближчі родичі. Іншими рослинами, які можуть в цьому допомогти є Череда волосиста (Bidens pilosa), ашвагандха, криптолепіс (Cryptolepis) і Alchornea cordifolia.
В світі є багато видів Сіди. В основному вони ростуть в тропіках і субтропіках, хоча деякі види досягають і помірних кліматичних зон. Основним видом, який вивчався, є Sida Acuta, але після нових досліджень інші види Сіди теж вважаються ефективними, наприклад Sida rhombifolia і Sida cordifolia. Два інших види, Sida tiagii і Sida spinosa, не такі досліджені, але історія їх застосування в народній медицині і деякі дослідження вказують на те, що вони можуть володіти схожими лікувальними властивостями. Сіда є досить інвазивною рослиною. В США ця рослина розповсюдилась вздовж узбережжя Мексиканської затоки і в деяких місцях Пенсильванії і Нью Джерсі.
Сіда є потужною системною антибактеріальною рослиною з широким спектром дії і містить одну з найсильніших антибактеріальних речовин - криптолепін (який також міститься в Криптолепісі [Cryptolepis sanguinolenta]). Ця рослина є протималярійною, протимікромбною, антибактеріальною; має властивості гематотоніка, гепатопротектора, антиоксиданта (помірно), протипухлинного засобу, адаптогена, знеболюючого, може усувати високу температуру; бореться з паразитами і амебами. Також сіда має протизаплідні властивості (дослідження на мишах показали, що складники цієї рослини запобігають імплантації яйцеклітини), докладніше про це дивіться в розділі про побічні дії і протипоказання. Також ця рослина має протизапальну, інсектицидну дії і бореться з найпростішими.
Компоненти цієї рослини активні проти наступних видів бактерій, вірусів і грибків: Plasmodium spp., Staphylococcus aureus, E. coli, Bacillus subtilis, Mycobacterium phlei, Streptococcus pyogenes, Pasteurella multicocida, Salmonella typhimurium, вірус герпесу, Campylobacter spp., Shigella spp., Listeria innocua, Babesia spp., Pseudomona aeruginosa, Candida spp., Aspergillus niger, A. fumigatus, Bacillus spp., Micrococcus luteus, Entamoeba histolytica, Salmonella spp., Vibrio spp., Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Morganella morganii. Їх не досліджували стосовно впливу на мікоплазми, але зважаючи на спектр їх дії, дуже вірогідно, що вони будуть ефективні.
Sida acuta широко використовується в народних медичних практиках по всьому світу для лкування малярії, лихоманок, головного болю, хвороб шкіри, інфікування ран, діареї, дизентерії, укусів змій, астми, проблем з шлунково-кишковим трактом, системниї інфекцій, запальних процесів в нирках, зубного болю, проблем з яснами, істерії, синців, очних інфекцій (в вигляді крапель), раку грудей, гнійників, невралгії та артритів.
Різні види Сіди використовувались в Індії вже більш ніж 5000 років; ця рослина має багату історію застосування в Аюрведі. Там вона має широке поле застосування, включно з нервовими розладами і проблемами з сечовидільним трактом, розладами крові і печінки, гематурією, гонореєю, циститом, хронічною дизентерією, епілепсією, паралічом обличчя, астмою, сперматореєю, ревматизмом і ускладненнями по серцю.
В традиційній китайській медицині ця рослина теж використовується, але не так широко. Там вона застосовується як антибіотик, протизапальний засіб, знеболююче, діуретик і тонік. Сідою лікують депресію, бронхіти з кашлем, запалення сечовидільного тракту. Менш поширені застосування - дерматози, свербіж, екзема мошонки, біль в шлунку, дизентерія, гастрит, ентерит, тонзиліт, проблеми з печінкою, малярія, грип і каміння в нирках.
Важливою властивістю рослини є її сильна захисна дія щодо інфікування еритроцитів такими мікроорганізмами, як Plasmodium і Babesia. Дослідження in vivo показали, що рослина нейтралізує отруту змії Bothrops atrox, розповсюджену і дуже отруйну змію в Південній Америці. Отрута цієї змії є гемотоксином, який руйнує еритроцити, на відміну від отрут кобри і гримучої змії, які діють більше як нейротоксини. Сполуки в цій рослині нейтралізують певні гемотоксичні компоненти в отруті цієї змії. В цьому сенсі Сіда має унікальні лікарські властивості: гематотонічні, гематорегенеруючі і гематопротекторні. Сіда дуже корисна при анемії і є обіцяючі дослідження, що вона моіже бути корисною для лікування деяких видів мієлом - раку червоних кров'яних тілець. Ця рослина є єдиною відомою наразі, яка має таку дію на еритроцити.
Sida підвищує рівень глютатіону в крові, що є важливим при коінфекціях. Вона збільшує кількість еритроцитів (корина при анемії), і підвищує загальний рівень лейкоцитів, що вказує на еффект активації імунної системи і може пояснювати її застосування як імунного адаптогена в традиційних практиках. Численні дослідження виявили, що Sida cordifolia має сильну протизапальну і знеболюючу дію, що частково пояснюється її здатністю підвищувати рівень глютатіону. Сіда сильно є сильним інгібітором пероксидації ліпідів з бакеріальних мембран, інгібітором хінолінової кислоти в мозку, а також суттєво знижує рівень LOX і COX. (Настоянка сіди вифвилась в цьому аспекті такою ж дієвою як і фармацевтичні ліки Selegiline). Нажаль, незважаючи на те, що застосування сіди дає стабільний протизапальний ефект, не проводилось достатньо досліджень щодо ефекту сіди на цитокіновий каскад. Використання рослини після ушкодження міокарду показало суттєве зростання рівня ендогенних антиоксидантів в тканинах серця.
Дослідження in vivo показали, що рослина має сильний і надійний противиразковий ефект, тобто захищає внутрішню оболонку шлунка від формування виразок. Також такі дослідження виявили сильну знеболювальну дію.
Дослідження на мишах показали, що кілька компонентів рослини виявились здатними зменшувати пренеопластичні утвори в тканинах грудей.
Sida tiagii при дослідженнях in vivo показала властивості антидепресанта і здатність боротись з припадками.
Найефективнішими формами прийому цієї рослини є настоянка і екстракт гарячою водою.
Настоянка зеленої частини рослини: 20-40 крапель до 4 раз на день. При лікуванні системної інфекції стафілококом звичною дозою є 1/2 чайної ложки - 1 столова ложка 3-6 раз на день. Краще не вживати такі високі дози періодами довшими за 60 днів. Зазвичай цього буває достатньо. Як гарячий чай: 1-2 чайні ложки подрібненої в порошок зеленої частини рослини, залити 180 мілілітрами гарячої води, настояти 15 хвилин. Пити 1-2 рази на день в якості профілактики, або до 10 чашок в день при лікуванні гострої інфекції.
Головною побічною дією, яка спостерігається в деяких людей - це те, що сіда може підвищити рівень втоми і симптомів коінфекцій. Якщо таке спостерігається - зменшіть дозування. Зазвичай це усуне проблему. Така побічна дія проявляється рідко і не задокументована в літературі. Припущенна таке, що сіда розбиває біоплівки бактерій і бактерії, що були раніше зосереджені в одній локації потрапляють в інші локації і таким чином посилюються симптоми.
В літературі не описано ніяких побічних дій Sida acuta, але потрібно мати на увазі наступні моменти: