Наукова назва: Polygonum cuspidatum
Назва в китайській медицині: 虎杖 Hu Zhang
Також часто називають японським горцем, хоча це калька з Російської. Рослина в російській мові називається "горец" не тому, що росте в горах, а тому, що корінь має гіркий смак.
Входить до основного протоколу Бухнера по лікуванню хвороби Лайма (бореліозу). Функція - захист і зміцнення ендотеліальних клітин в різних локаціях тіла.
Входить до протоколу Бухнера для лікування коінфекції бартонелли.
Родина: гречкові
Вжиткові назви: в англійській мові: Japanese (bushy) knotweed, Chinese knotweed, також називають мексиканським бамбуком. В українській: горець японський, гірчак японський, рейнутрія. Інша назва, на яку варто звернути увагу - це назва в традиційній китайській медицині: hu zhang, що означає "тигровий прутик". В Британії цю рослину ще називають прокляттям Хенкока, в честь людини, яка першою привезла її в Британію і посадила там. Згодом рослина стала високоінвазивним видом, який завдає чимало клопоту місцевим мешканцям.
Налічується десь від 65 до 300 видів в роді. Сучасні таксономісти придумують нові і нові назви для цієї рослини, серед них Fagopyrum, Fallopia, Persicaria та інші, що зовсім не спрощує нам життя. Багато різних видів гірчака використовувались в медицині, в деяких місцях протягом тисячоліть. Через те, що ці види дуже тісно пов'язані, багато з них мають схожу лікувальну дію. Тим не менше, я надаю перевагу саме Polygonum cuspidatum (горцю японському) для лікування хвороби Лайма. Виглядає так, що цей вид найбільш специфічно підходить до стану цитокінової динаміки, котру спричиняє ця хвороба. Після десяти років практики я можу сказати, що вона дуже надійна в усуненні симптомів для більшості людей, котрі її приймали.
В лыкуванні використовують корінння. Але молоді пагони є їстівними, тому якщо ви копаєте коріння весною - то не викидайте пагони просто так.
Традиційно для бореліозу ми пропонуємо для використання три форми прийому рослини: стандартизовані таблетки/капсули, порошок або настоянку. Стандартизовані таблетки були єдиною доступною опцією коли вийшло перше видання книги, і вони працювали. Але зараз я надаю перевагу порошку меленого кореня, коли просто мелеться цілком весь корінь - через те, що головним чином кислоти в шлунково-кишковому тракті людини є найкращими речовинами для екстракції рослинних компонентів, що містяться в корінні. Тому, коли ви приймаєте порошок цілком перемеленого кореня - ви отримуєте найповніший спектр складників; організм витягує з рослини все, що йому потрібно. Не менш важливо і те, що перемелений порошок значно дешевший за таблетки чи настоянки. Тим не менше, всі три форми є ефективними.
Порошок можна вживати просто змішуючи його з водою чи соком. (Треба власне досить дрібно перемелений порошок, а не просто нарубаний корінь). Особисто я вживаю в дозі 1 столова ложка порошку, розбавлена в рідині 3 рази на день. Ви можете і закапсулювати порошок, якщо є таке бажання, але просто розбавляти порошок в рідині - швидше і дешевше. Дозу можна збільшувати або зменшувати в залежності від реакції вашого організму на препарат і від картини симптоматики. Почніть з 1 чайної ложки 3 рази на день і поступово за кілька тижнів доведіть до більшої дози. Для гострих симптомів хвороби Лайма зазвичай іде 8-12 місяців прийому, щоб цілковито їх усунути. Часто людям стає краще за пару місяців прийому, деколи швидше, деколи довше.
Дози в традиційній китайській медицині, як завжди, набагато більші ніж американські: 9-30 грам кореня в день, прийнятого в формі порошка або відвару.
Зауваження: Токсична доза - мається на увазі рівень, коли людина починає відчувати суттєві розлади шлунково-кишкового тракту, - доволі висока, 75 грам, які треба вжити за один прийом, людиною, що важить 75 кг.
Стандартизовані таблетки і капсули зазвичай називаються просто Resveratrol. Перевіряйте етикетку, щоб впевнитись, що ресвератрол видобуто саме з японського гірчака, а не з винограду. Ресвератрол добувають і з винограду, але корінь японського гірчака має найвищий вміст ресвератролу серед всіх рослин. (Ревератрол отриманий з винограду, повірте мому досвіду, не буде ефективним проти хвороби Лайма). Таблетки ресвератролу з японського гірчака містять зазвичай екстракт декількох з кількох десятків речовин присутніх в корені, стандартизованих по вмісту ресвератролу. Бувають і просто капсули з чистим екстрактом ресвератролу. Рекоменддована доза 1-4 таблетки 3-4 рази в день, в залежності від гостроти проявів хвороби.
Починайте з меншої дози і поступово збільшуйте кожні 7 днів. Тобто почніть з 1 таблетки 3 рази в день, через 7 днів починайте приймати по 2 таблетки 3 рази на день, ще з атиждень 3 х 3, і потім через тиждень 4 таблетки 3 рази в день, і 4 х 4.
Будь-ласка, зауважте: Така схема прийому є просто рекомендацією, деяким людям треба більшу дозу, іншим же не потрыбно буде приймати більше ніж 1 таблетку 3 рази в день. Якщо при зменшенні дози ваші симптоми знову почнуть погіршуватись, або просто з організмом не все буде ок - збільшіть дозу до того рівня, коли симптоми зменшувалось і все було краще.
Коли симптоми зменшаться, то можете поступово зменшувати і дозу гірчака аж до підтримуючої дози. (Якщо при цьому симптоматика знову почне загострюватись - збільшуйте дозу). Приймайте гірчак 8-12 місяців або ж доки симптоми і інфекція не припиняться.
Деякі люди повідомляли, що від порошку перемеленого гірчака в них була виражена реакція Герксгеймера, чого ніколи не відбувалось при вживанні стандартизованих таблеток ресвератролу. Слідкуйте уважно за своїм організмом під час курсу і відповідно регулюйте дозування.
Дозування: 1/2-1 чайна ложечка, 3-6 раз в день. Дозу можна коригувати в менший чи більший бік при потребі, в залежності від проявів бореліозу і реакції організму на препарат.
Багато людей використовували чай і він ефективно для них працював. Щоб приготувати його: 7 грам порошку кореня залити 1 літром гарячої води (не кип'ятком), дати настоятись 20 хвилин, відцідити, дати охолонути і випити потроху протягом дня рівномірними дозами.
Японський гірчак є дуже безпечною для вживання рослиною, але:
Антибактеріальна, противірусна, протипаразитарна, протигрибкова, імуностимулююча, імуномодулююча, протизапальна, модулятор ангіогенезу, релаксант ЦНС, антиоксидант, протиатеросклеротична, запобігає мутаціям, антиканцерогенна, антинеопластична, інгібує аггрегацію кров'яних клітин, протитромботична, інгібує онкогенез, кардіопротекторна, анальгезуюча, противиразкова (незначно зменшує кислотність шлункового соку), гемостатична.
Активний протиPolygonum cuspidatum помірно активний проти спірохет Leptospira і Treponema denticola, більш активний проти Staphylococcus aureus, S. albus, Neisseria cattarhalis, N. gonorrhoeae, N. meningitidis, стрептококів А і В (20 різних штамів, наприклад Streptococcus mutans, S. sobrinus. Рослина має пряму антибактеріальну дію на цей вид бактерій), E. coli, Propionbacterium acnes, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella typhi і Shigella flexneri.
Етанолові екстракти рослини мають значну захисну дію проти інфекції Vibrio vulnificus і її токсинів. V. vulnificus, родич холерного вібріона, є одною з бактерій, які "поїдають плоть" і з'являються час від часу в новинах. Вона живе в морській воді, так само як і холера, і люди можуть заразитись під час купання. Часто інфекція викликає втрату кінцівок. Корінь гірчака (і один з його складників, emodin) мають суттєву антибактеріальну дію проти цієї бактерії.
Також вважається. що гірчак має широку протигрибкову дію (одна з функцій ресвератролу в самій рослині). Вона сильно пригнічує ріст Candida albicans, але я не зміг знайди надійних свідчень щодо інших видів грибків.
Дослідженні в пробірці показали, що рослина має противірусну дію щодо багатьох вірусів, включно з RSV, різними вірусами грипу, наприклад N1H1, ентеровірусом 71, вірусом Епштейна-Бара, герпесом, ECHO 11. ECHO віруси раніше вважались нешкідливими, але зараз відомо, що вони спричиняють різні розлади: свербіж, діарею, респіраторні захворювання (простуду, подразнене горло, бронхіти), запалення м'язів, менінгіт, енцефаліт, перикардит (запалення мембрани довкола серця. Також багато досліджень показали, що гірчак має виражену антивірусну дію щодо вірусу гепатиту В.
Біоплівки: Багато досліджень, проведених в Китаї, виявили, що гірчак корисний для м'якого руйнування біоплівок повільним, методичним і невідворотним способом - подібно до того як коріння гірчака поступово проникають і руйнують бетонні структури. Ця трава, при довгому використанні, зменшує кількість бактерій в біоплівках і пригнічує формування біоплівок. Рослина є бактерицидною і бактеріостатичною. Вона допомагає запобігти виникненню біоплівок бактерій на зубах, тому і використовувалась традиційно в Кореї для здоров'я ротової порожнини протягом тисячоліття. При поєднанні з іншими речовинами, які руйнують біоплівки, як наприклад флюорид, ця дія є синергічною. Достатньо просто полоскати рот відваром горцю протягом 10 хвилин кожного ранку - і плівки не будуть формуватись, а десна будуть в правильному тонусі.
Функція в лікуванні хвороби ЛаймаБудучи дуже системною рослиною (тобто маючи здатність проникати в різні тканини організму), японський гірчак модулює і доповнює імунну систему, проявляє активність проти різних грам-позитивних і грам-негативних бактерій, має сильну протизапальну дію, і добре захищає ендотеліальні клітини тіла - особливо в мозку, є дуже хорошим модулятором цитокінів - зменшує кількість багатьох цитокінів, що мають найбільш руйнуючу дію, вироблення яких запускається бореліозною інфекцією. Гірчак блокує механізми, які використовує борелія для генерації цих шкідливих цитокінів; допомагає захистити організм від дії ендотоксинів, допомагає зменшити прояви реакції Герксгеймера, і є помірно хорошим кардіопротектором.
Рослина має хорошу фармакокінетику, тобто після перорального прийому, складники легко і добре поширюються тілом. (Концентрація в плазмі крові показує два пікові значення: перше через годину після прийому, друге - через 5 годин). Складники рослини дуже добре проникають через мембрани шлунково-кишкового тракту. (Одночасний прийом піперину посилює всмоктування і біодоступність складників гірчака, збільшуючи таким чином лікувальний ефект). Складові гірчака проникають в різні частини організму, накопичуючись в крові, шлунку, дванадцятипалій кишці, печінці, нирках, мозку, легенях і серці. Якщо гірчак використовується з іншими рослинними чи фарм-препаратами, то їх засвоєння і проникність в організм значно підвищується.
Складники японського гірчака проникають крізь гемато-енцефалітний бар'єр, де вони проявляють свою дію в центральній нервовій системі: протимікробну, протизапальну, захисну проти шкоди заподіяної оксидантами і бактеріями, і заспокійливу. Рослина конкретно захищає мозок від ураження мікробними ендотоксинами і запального ураження.
Гірчак посилює кровоток, особливо до очей, серця, шкіри і суглобів. Це особливо корисно при хворобі Лайма, оскільки посилюється приток крові в частини тіла, які є важкодоступними. Він посилює дію іншиз ліків і рослин, оскільки допомагає їм потрапити в такі важкодоступні місця.
Таким чином, японський гірчак допомагає при бореліозі наступними способами: (1) стимулює мікроциркуляцію, особливо до очей, колін, серця, мозку і шкіри, що допомагає проникненню активних речовин в ці місця для боротьби з спірохетами; (2) зменшує запальні процеси в тканинах, і таким чином полегшує дерматологічні і артричні наслідки інфекції спірохетами; (3) захищає і коригує функцію серця та зменшує запальні процеси в серцевих тканинах, особливо показує ефект при симптомах асоційованих з Лайм-кардитом: головокружіння, задишка, грудний біль; (4) зменшує автоімунні наслідки Лайму; (5) покращує дію антибіотиків широкого спектра і противірусних ліків; (6) покращує правильне функціонування імунної системи; (7) захищає цілісність ендотеліальних структур проти спірохетів і Лайм-коінфекцій, таких як бартонелла; (9) працює як повільний агент, що руйнує біоплівки; (10) і найбільш важливим є те, що гірчак бореться з запальними процесами в мозку і центральній нервовій системі, допомагаючи відновити їх здорову функцію під час нейробореліозу.
Не можна приймати разом з ліками для розрідження крові. За 10 днів до запланованих оперативних втручань потрібно припинити вживання рослини.
Рослина має багато листя і має членистий стовбур, схожий на бамбук, звідки і походять деякі її назви. Росте досить сильно в висоту, часто сягаючи 3-4 метри.
Рідними країнами, де росте гірчак, є: Японія, Північний Китай, Тайвань і Корея. Рослина є інвазивною, і на розчарування багатьох людей її надзвичайно важко вивести. (Навіть з найменшого кусочка кореня вона проросте знову, майже як і борелії). Завезена в Британію в 1825 році і в Америку в кінці 1800х в якості орнаментальної, на даний чаз є натуралізована в більшості материкової Європи, Британських островах, щонайменше в 39 штатах США, Канаді, Новій Зеландії (де класифікована як небажаний вид), Російській федерації і Австралії. Вважається ботаністами одною з найбільш інвазивних рослин.
І по правдлі кажучи, корінь гірчака є непереможною силою, яка наразі не знайшла достойного опонента. Виявляється, що рослина може прокладати собі шлях через будь-які рукотворні структури як от бетонні фундаменти, тротуари, будинки, дороги, бруківку, стримуючі стіни, і фортифікації для контролю води. Вона полюбляє пошкоджені людьми екосистеми і місця типу пустирів і звалищ.
Вона може рости майже в будь-якому грунті, стійка до зрізання, буде вперто проростати навіть з маленьких шматків коріння, що залишаться в землі. Гірчак любить зростати вздовж струмків/річок, щоб шматки коріння иогли розноситись паводками, після чого вони розлазяться по нових місцях.
В Британії вирощувати цю рослину, або навіть не боротись з нею на своїй ділянці - нелегально. Якщо вона в вас росте і ви не спромоглись її винести, то влада вам випише ордер за антисоціальну поведінку. Три таких ордера підряд - і вас змусять покинути общину, де ви проживаєте. Ріелтори часто не хочуть займатись нерухомісцю в місцях, де розвівся гірчак. В Шотландії протизаконно навмисно чи ненароком розповсюджувати цю рослину.
Ймовірно, що всі зразки гірчака в Європі є клонами однієї рослини жіночого роду, що робить гірчак, як виразились в Альянсі по Японському Горцю, "однією з найважчих жінок в світі".
Культивується легко, здебільшого з кавалків коренів і проростків. Проростити рослину з насіння, як кажуть, значно важче, тому що рослини чоловічого роду, які могли б запилити квіти, є рідкістю поза межами далекого Сходу.
Вважається інвазивним видом. Рослина і люди які її вирощують, часто зазнають атак прихильників чистою місцевої екології, які будуть без запрошення підходити до вашого будинку і давати поради, ро які їх ніхто не просив, стосовно винищення гірчака. Тому гірчак плекає внутрішню силу волі в тих, хто пробує спеціально його вирощувати. І це добре, бо він є потужним елементом на додачу до традиційного європейського фітоарсеналу.
Коріння збирають весною або восени. (Але впевніться, що ви не збираєте їх в місцях з високою концентрацією важких металів). Маса коріння може бути доволі суттєвою, вам навряд чи доведеться викопувати багато, якщо ви збираєте це лише для себе. Поріжте коріння на дрібніші шматки і висушіть їх в тіні в прохолодному місці. (Зауваження: складники в коренях дуже вразливі до спеки і сонячного світла, при яких вони швидко розкладаються). Зберігайте в пластикових пакетах, розміщених в пластикових контейнерах в прохолодному місці. ТАким чином корінь буде зберігати свої лікувальні властивості протягом років.